<--Назад

Посол Селсо Луїз Нунес Аморiм

(Уривки з промови)

Вступ

Бразилiя є визначним гравцем на мiжнароднiй аренi внаслiдок своїх розмiрiв, завдячуючи своїй полiтичній та економiчній важливостi та силі своєї iдентичностi. Але, з iншого боку, ми також являємось країною, що розвивається i вiдчуває на собi серйознi економiчнi та соцiальнi проблеми. Ми це визнаємо з об´єктивнiстю та самокритичнiстю. Ми не бажаємо бути нi марнославними iрреалiстами, нi схильними до пасивностi скептиками, що стоять на позицiях примiтивного реагування.

Дипломатична дiяльнiсть Уряду Президента Лули сповнена гуманiстичної перспективи. Це робить її водночас iнструментом нацiонального розвитку та вiдстоювання унiверсальних цiнностей. Отже, ми зосередимось як на короткострокових проектах – з наголосом на сприяннi iнтеграцiї МЕРКОСУРу i Пiвденної Америки, на розробцi стверджуючого торговельного порядку денного та на пожвавленні двостороннiх стосункiв -, так i на цiлях ширшого плану, таких як скорочення розриву мiж багатими i бiдними, сприяння дотриманню та захисту прав людини, захист довкiлля та побудува справедливiшого свiту, надійнішого та миролюбнішого, заснованого на мiжнародному правi та на принципах багатосторонностi.

Пiвденна Америка

Нашим безсумнiвним прiоритетом є Пiвденна Америка. Полiтично стабiльна Пiвденна Америка, соцiально справедлива i економiчно процвiтаюча – вона є тiєю метою, яку маємо переслiдувати не лише з мiркувань природньої солiдарностi, але i з мiркувань залежностi нашого власного прогресу та процвiтання.

З Аргентиною ми прагнемо поглиблення стратегiчного альянсу з метою перетворення його на iнтеграцiйний двигун Пiвденної Америки, починаючи з надання нової активностi МЕРКОСУЛу. Мета полягає у тому, щоб просуватись далi у лiбералiзацiї торгових потокiв всерединi зони, змiцнювати Митний Союз i рухатись у напрямку Спiльного Ринку. Угоди про Економiчне Взаємодоповнення, пiдписанi з Чилi та Болiвiєю, та поглиблення економiчних торгiвельних та економiчних вiдносин з пiвнiчними країнами Пiвденної Америки являються визначальними аспектами проекту створення спiльного iнтеграцiйного простору.

Органiзацiя Договору по Спiвпрацi в Амазонiї є тим механiзмом, за допомогою якого ми посилюємо полiтичну координацiю з країнами басейну Амазонки та розширюємо спiвпрацю у сферах довкiлля, освiти та охорони здоров´я.

Бажання тiснiшої спiвпрацi мiж Урядами Пiвденної Америки вже знаходить своє вiдображення у порядку денному зустрiчей, якi вiдбуваються з досi небувалою частотою, з лiдерами країн регiону i, звичайно у постiйному дiалозi мiж нашими зовнiшньополiтичними вiдомствами .

Забезпечення миру на багатостороннiх засадах

11 вересня вивело на перший план свiтового порядку денного боротьбу з тероризмом. Масштаб жахливої атаки на Свiтовий торговий центр у Нью-Йорку пробудив у наддержави, якою є США пiсля холодної вiйни, небувале почуття незахищеностi, яке буде ще довго вiдчуватись у мiжнародному планi. Пiсля початкової одностайностi щодо американської воєнної вiдповiдi фундаменталiстам Талiбану та Аль-Каїди збройний варiант, як одна iз форм досягнення роззброєння Іраку, не отримав пiдтримки у Радi Безпеки i призвiв до нечуваного розколу в НАТО та до поляризацiї свiтової громадської думки. Нестабiльнiсть, притаманна системi неврiвноваженої влади, посилилась сильними розбiжностями щодо того, як оцiнювати загрози i як з ними боротись.

Бразилiя твердо стояла на тому, щоб Ірак у повному обсязi виконував свої зобов´язання, особливо стосовно роботи iнспекторiв ООН з метою гарантування на дiлi знищення зброї масового ураження. Ми пiдтримуємо всi резолюцiї Ради Безпеки з цього питання i закликаємо Ірак виконувати їх. Ми вбачали сенс в iнiцативi по посиленню iнспекцiй та по вiдведенню на них бiльшого часу для доведення ними своєї доцiльності. Ми знали, що цiна вiйськової акцiї у людському вимiрi буде дуже високою. І ми шкодуємо, що не були використанi мирнi шляхи для пошуку полiтичного вирiшення кризи.

ООН не повинна обмежуватись розчищенням завалiв, що утворились внаслiдок конфлiктiв, яким вона не змогла запобігти. Ми визнаємо i цiнуємо її роль у наданнi гуманiтарної допомоги та у вiдновленнi iнституцiй. Однак ООН не є Червоним Хрестом. Забезпечення миру та мiжнародної безпеки з повним дотриманням принципiв її Хартiї є i має бути її основною мiсiєю.

Свiт, у якому застосування сили не буде ґрунтуватись на багатостороннiх правилах, стане внутрiшньо нестабiльним i структурно непевним.

Ми надаємо перевагу багатосторонностi в усьому обширi її демократичного значення як єдиному шляху освяченому легiтимнiстю для вирiшення проблем, що потребують мiжнародної спiвпрацi, не зважаючи на те, що дебати навколо цього можуть iнодi здаватися затягнутими та безрезультативними.

Так само, як ми вiдкидаємо у внутрiшньому планi iлюзорну ефективнiсть автократiї, ми не бажаємо у мiжнародному планi прийняття одностороннiх рiшень, якi не враховують рiзноманiтнiсть думок та критерiїв встановлених на багатостороннiх засадах.

Історiя висуває перед нами необхiднiсть брати на себе серйознi зобов´язання по реорганiзацiї мiжнародних вiдносин. Сучасний момент вимагає дiалогу, дипломатiї, переговорiв, полiтичного, морального i навiть духовного лiдерства, як написав Президент Луїз Інасіо Лула да Сілва у листi до Папи Римського. Те саме прагнення до соцiального розвитку i прогресу, що стало визначальним для дiй нашого Уряду у внутрiшньому планi, мобiлiзує нас у регiональному та свiтовому планах. Наше прагнення миру та солiдарностi в обов´язковому порядку передбачає пильну увагу до нестаткiв найбiльш вразливих прошаркiв суспiльства. Тим поглядам на мiжнародний лад, якi вiддають перевагу силi i сприймають багатостороннiсть лише як один вибiр з багатьох, ми повиннi протиставити проект соцiально справедливого миру, заснованого на демократично орiєнтованих формах та на мiжнародному правi.

Початок дiяльностi Мiжнародного Карного Трибуналу є надихаючим кроком у цьому напрямку. На його урочистому вiдкриттi я не лише привiтав бразилiйку Силвiю Стейнер, обрану Суддею Трибуналу, але й висловив пiдтримку бразильського Уряду озброєнню мiжнародного права задля зменшення безкарностi злочинiв, що важать на людство. Це важливий iнструмент i його застосування не повинно мати нiяких виняткiв чи бути вибiрковим.

Прiоритет, що надається Президентом боротьбi з голодом та бiднiстю дозволяє сподіватись на те, що Бразилiя вiдiграватиме основну роль у встановленнi економiчних, соцiальних та культурницьких прав. Цi прiоритети не означають зменшення уваги до громадянських та полiтичних прав, поцiнування яких для такої демократiї, яка знаходиться на етапi змiцнення, як бразильська, лишається складовою частиною гуманiстичної орiєнтацiї Уряду Президента Лули.

Програма з подолання голоду, що включає пiдпрограми по освiтi, викорiненню дитячої працi, створенню робочих мiсць та пiдвищенню доходiв, має працювати як об´єднуючий соцiальний проект.

Торгiвля: утвердження на порядку денному

На Бразилiю припадає менше 1% потокiв мiжнародної торгiвлi – скромний показник як на країну, що має таку виробничу сiльськогосподарську та промислову структуру, як Бразилiя.

У наших iнтересах дiяти у рiзних площинах, таких як СОТ, АЛКА (Американськa Зонa Вiльної Торгiвлi - Área de Livre Comércio das Américas – ALCA), МЕРКОСУЛ – Європейський Союз, серед iнших, у пошуках конкретних вигод i усвiдомлюючи наш статус країни, що розвивається, i яка має дбати про свої промисловi, соцiальнi i технологiчнi проблеми.

Виходячи зi структури бразильської зовнiшньої торгiвлi, з її рiзнонаправленими економiчними та географiчними iнтересами, СОТ – форум, що стає справдi всеохоплюючим з урахуванням вступу до нього Китаю на правах повного членства та скорого вступу Росiї – лишається основною сценою переговорiв. Дiяльнiсть Бразилiї у СОТ визначатиметься створенням рiвноправнiшої багатосторонньої системи торгiвлi шляхом виправлення викривлень та зменшення обмежень для здiйснення нашої полiтики, спрямованої на розвиток. Йдеться про справжню битву за усунення бар´єрiв та субсидiй, за рiвнi правила гри, битву, на яку ми йдемо з усiєю рiшучiстю.

З Європейським Союзом Бразилiя шукає асоцiативних стосункiв на рiвнi блокiв, яких iще не знала iсторiя.

Ми вивчаємо й iншi можливостi торгiвельно-економiчного зближення з партнерами-країнами, що розвиваються, i будемо придiляти особливу увагу розвитку нашого порозумiння з Мексикою, Пiвденно-Африканською Республiкою, Китаєм, Індiєю та з країнами, що входять до Асоцiацiї Пiвденно-Схiдної Азiї i особливо з арабськими країнами.

Сильна економiчна та вiйськова позицiя Сполучених Штатiв Америки у сучасному мiжнародному контекстi висуває вiдносини з Вашингтоном на особливе мiсце. Як я наголошував у моїй промовi при вступi на посаду Мiнiстра, нашим бажанням вiдповiдає змiцнення засад конструктивного взаєморозумiння та зрiлого партнерства.

Як на багатосторонньому рiвнi, так i на вужчому двосторонньому рiвнi, двi найбiльшi демократичнi країни американського континенту будуть зацiкавленi у вдосконаленнi механiзмiв консультацiй та взаємного вивчення позицiй. Полiтичний дiалог зi Сполученими Штатами, при повазi до рiзних точок зору, продовжує лишатись прiорітетним. Присутнiсть США у «групi друзiв» Венесуели має розглядатись через цю призму. Я підтримую частi i конструктивнi контакти з Державним Секретарем США.

Наш Уряд надає особливу важливiсть змiцненню полiтичних звязкiв з Європою у баченнi свiту, який високо ставить пошук здорової багатополюсностi.

З Африкою ми хочемо проводити справжню преференцiйну полiтику у суголоссi з iнтересами широких верств бразильського суспiльства, особливо африканського походження. У травнi 2002 p. Президент Луїз Інасіо Лула да Сілва вiдкрив великий форум Бразилiя – Африка у м. Форталеза з метою збору даних для перевизначення та реформування нашої африканської полiтики. У Спiвтовариствi португаломовних країн, ми намагаємось втiлити у рiзноманiтнi проекти нашу природну спорідненість та солiдарнiсть, яку ми вiдчуваємо до народiв цих країн. Також я пiдтримую контакти з пiвденно-африканським мiнiстром іноземних справ Азумою – ми вивчаємо можливостi пожвавлення двостороннiх стосункiв.

Поглиблення стосункiв з Близьким Сходом вiдбуватиметься як шляхом двосторонного спiлкування, так i шляхом систематичнiших контактiв з Лiгою Арабських Країн, з Радою по Спiвробiтництву у районi Перської Затоки та з Союзом Арабського Магрибу.

Я мав iнтенсивнi перемовини з Послами країн Ради по Спiвробiтництву у районi Перської Затоки та iнших арабських країн у Бразiлiа. Всi вони вiтали зусилля бразильського Уряду по пошуку мирних рiшень проблем регiону. Високо цiнується позицiя Бразилiї, що виступає за швидке утворення незалежної палестинської держави i також стверджує право на безпеку Ізраїля у межах мiжнародно визнаних кордонiв.

Стосунки з Китаєм та Індiєю переживають зараз важливий етап переоцiнки. Продовжується наше космiчне спiвробiтництво – запущено вже другого супутника i передбачено створення нових супутникiв, в тому числi телекомунiкацiйних. Бразильська авiабудiвельна компанiя Ембраер має спiльне пiдприємство з китайською фiрмою у Харбiнi.  Стратегiчне партнерство доповнюється полiтичним дiалогом на високому рiвнi та iнтенсивним розкладом взаємних вiзитiв.

Структура торгiвлi продовжує знаходитись у полi наших прiоритетiв у наших вiдносинах з країнами АСЕАН.

Хоч це й не перебуває у виключно полiтико-дипломатичнiй сферi, та я не можу обiйти увагою те явище, що все бiльше число бразильцiв виїздить за кордон, створюючи новi виклики для консульської дiяльностi, яка повинна бути готовою до надання їм своєчасної та що раз бiльш iндивiдуалiзованої пiдтримки. Завжди у випадку виникнення надзвичайних ситуацiй, будуть розроблятися спецiальнi схеми забепечення iнтересiв бразильських громадян, що потребують захисту чи бажають повернутися до Бразилiї. Нам не можна забувати, що консульська допомога – це вiтрина нашого Мiнiстерства Зовнiшнiх Зносин у свiтi. Найголовнiше у цьому аспектi – бути ввiчливими та зацiкавленим у вирiшеннi проблем та у вiдповiдях на запити тих, хто звертається до Консульств Бразилiї.

<--Назад